— Спасення городові вашому приношу, — відповів, насилу добиваючися до слова.
— Спасай себе. Нам твого спасення не треба. Загибель ви нам готуєте, спасителі
московські!
— Самі ви губите себе, бунтуючися проти його величества царя і проти приказів
світлійшого.
— Світлійший він тобі, а не нам.
— Нам щолиш тоді і ясно стане, коли тії світлості погаснуть.
— Того ви не дочекаєтеся ніколи!
— Він обижає нас. Гетьте з ним!
— На гак!
— У воду!
— Коміть головою з муру. Це йому найкоротша дорога, хай іде, звідкіль прийшов.
Чечель бачив, що народ роздратований до краю.
— Панове громадо! — гукнув. — Так не можна. Це ж посол.
— Такими послами дідько в пеклі палить.
— Може, й так, а на землі все він таки посол.
— Від Бельзивула. Намовляє нас до злого, іскушає.
— Наша річ не слухати його намови, але зневажати не треба.
— А чого ж він нас зневажає?
— Я не зневажаю панів козаків, ані шановного міщанства, я одним і другим лиш добра
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Не вбивай. Батурин.» автора Лепкий Б.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 542. Приємного читання.