Не вбивай. Батурин.

Цей мент прийшов.

— З Богом ідіть! — і гетьман благословив їх на непевну дорогу.

Довго стояв у вікні, дивлячись на широкий шлях, котрим посувалися козацькі чвірки, чети,

відділи, піші і на конях, з піснею на устах, з завзяттям у душі. Котилися гармати, виблискували

шаблі й мушкети. Старшини на конях чвалували полями.

Гетьман стояв, поки не переїхав останній від обозу, поки останній чура не поволікся за

ним.

— Пішли. Так мало їх... — Знеможений, повалився на лавку і вхопив голову в руки. — Так

мало!..

Примітки:

[1] Орден.

[2] Король Станіслав (латин.).

[3] Чіткі угоди роблять добрих друзів (латин.).

[4] Вислід війни завжди є під сумнівом (латин.).

[5] Ганнібал перед воротами (латин.).

[6] Зводи законів (латин.).

[7] Велебний отче (латин.).

[8] Я бідний і нещасний (латин.).

[9] Звичайний слуга Божий (латин.).

[10] Помилка щодо особи (латин.).