Не вбивай. Батурин.

— Добре пише, — відповів, заїдаючи смачні пиріжки, тринітар.

— Гадаєш?

— Знаю, ваша милосте. Ваша милість будуть вдоволені своїм покірним слугою, котрий

перетерпів страсті і мало що не був умертвлен за свою вірну службу.

— Яка служба, таке й возмездіє, отче. Гетьман Мазепа розуміється на речі.

Тринітар припіднявся з місця.

— Gratias ago magnificentiae vestrae[27].

— Ergo, ad rem![28] — сказав гетьман, підводячи патра до своєї умивальні. — В давнину

гостям ноги з дороги мили, а гетьман своєму гостеві змиє спину.

— Добре, що не голову. Carolus rex хотів мені на голові писати, на тонзурі. Та я не дав.

Тонзура — річ свята. До того, хоч як її прикрий, може вилізти наверх, і тоді був би самой

большой скандал.

— І били ж би козаки, пізнавши патра.

— Ой били ж би, милосте ваша!

— Обнажай тілесо своє, преподобний отче!

ПІДПИСАЛИ

Гетьман Мазепа мав повне право бути вдоволеним з того, що вичитав на спині патра.

Король Карло, йдучи слідами свого попередника Карла Х Густава, гарантував гетьманові й

українським станам Jus roi us Ucrainae ani quae vel Roxolaniae[29] на цілій області, на якій є східна

церква й на якій народ балакає окремою від московської і польської, українською мовою.