Не вбивай. Батурин.

розструганів, чарок і всякої другої горлу угодної посуди, хай би з шинкарками, гарф'ярками і

всякими другими жрекинями її милості богині Гедони жертв по-всякнощних їй не приносила, —

от і не нарікала б тоді.

Розстрига, замість репліки, вишкірив свої рідкі зуби:

— Гарно сказане, їй-Богу, гарно, аж оскома пішла. І а куди мені до того! Куди! Сухо в

жмені, а пусто в кишені, куди не йду, біду веду, горем поганяю.

— Пособлю ближньому у його горюванню, да не терзаються сили його.

— Котрі він жертвує для добра і слави його милості гетьмана Мазепи.

— Що нового?

— Багато...

— Primo?[19]

— Кочубей.

— Secundo?[20]

— Станіслав.

— Tertio?[21]

— Carolus rex...[22]

— Починай, вашець з Кочубея.

Архієрей відчинив уста, підняв брови, висунув очі з глибоких орбіт, але гетьман поклав

нараз руку на плече:

«Гов!»