Мотря

лісовій леваді, коли ловив її розгуканого коня.

Діана, русалка, сфінкс... Мовчи, серце, мовчи!

Переходячи попри двері, за котрими лежала недужа, ловив жадібним ухом голос

вечірньої тишини, чи не почує в ньому її зітхання. Не чути... Ходім!

В невеликій кімнаті, в першій від сіней, призначеній для дежурного старшини, сів біля

стола, на якім лежала записна книжка, і уважно розглядав останню сторінку.

В сінях шепотом говорили лікарі ламаною німецько-російською мовою, підмащеною суто

латинською номенклатурою.

— Країна тут багата, сумніву нема. Люди по тисячах ходять, тільки зігнися і піднеси, не

роблять того, вдоволяю-ться збіжжям і худобою.

— Одно і друге плекають методою передавненою, на поступ не звертаючи ні найменшої

вваги.

— Про гігієну не дбають. Мухи, комарі, блохи. Стави і баюри не чищені. Як літом зачне

висихати, гнити й розкладатися шувар і всякі водорості, повстає гнила ребра на яку що третій

чоловік хорує, а що п'ятий умирає.

— Коли овочі добре зародять, неминуче приходить бігунка, rothe Ruhr[40].

— Що пан-товариш ординують проти цеї поганої і дуже злосливої хороби?

— Cort simarub. dr. 3. Cascaril. dr. j. Tinct. opi serup[41], розуміється, після відповідних

упередних евакуанцій. Розмова продовжувалася в безконечність. Чуйкевичеві нагадався

бренькіт двох мух на шибі вікна в гаряче літнє підвечір'я. Гадав, що про недугу Мотрі заговорять,