Мотря

твердих зимних плитах.

Мотрі світ закрутився в очах, затанцювали стіни, задрижала земля, і вона, як сокирою

підрубана ялиця, повалилася на землю. Кинулися до неї батько, мати, Чуйкевич прибіг з

холодною водою, тітка принесла цілюще зілля.

Її підняли й понесли на горище, з котрого вона перед хвилиною сходила, ніби з хмар на

землю.

Гетьман стояв і дивився на порвані струни розбитої бандури. Потім схилився, прикляк і

хотів їх збирати, та старшини не дали.

Позбирали...

ЄВА

Вечерю їли тихо і на скору руку.

По вечері мала бути "огнена потіха", але на рішуче бажання гетьмана її відлежено до

другого разу. І завтра буде ніч.

Козакам приказали зараз по вечері йти спати, щоб у дворі не робили криків. І дійсно, ще й

Великий Віз не викотився на небо, як над Ковалівкою воцарилася тишина. Кочубеїв двір подобав

на зачарований замок, в котрім завмерло всяке життя.

Гетьман попрощав товариство й пішов до своїх покоїв. Казав, що притомився.

Тільки в одній з бокових кімнат спущено грубі занавіски, зачинено двері на ключ, і кількох

полковників засіло до карт. Кочубей приніс їм спорий збанок меду, великий півмисок вуджених

гусячих ніг, кошелик сушених сливок, начинюваних тертими мігдалами, побажав веселої забави і