Розділ «Леонід Сапожников Записка з черевика»

У пам’яті сплив складений вшістнадцятеро аркуш паперу з рокованим написом:

— Ні, не загину! — ляснув Муха долонею по столі. — Викручуся! Головне — ідеї, а ними Петрик мене забезпечить. Хто посміє запідозрити в неуцтві людину, яка щоденно робить великі відкриття?

Ця проста думка дуже підбадьорила його. Настирливе видіння — в’їдливо-презирливе обличчя Запалкова — одразу відсунулося й зробилося завбільшки з п’ятак.

— Досить хвилюватися через дурницю! Працювати треба! — рішуче заявив собі Муха й з магнітофоном у руках рушив до дитячого ліжечка. Петрик, посміхаючись до нього, брикнув од радості ніжками.

— Говори, говори, маленький, — ласкаво попросив Азбест Іванович, тримаючи над сином магнітофон. — Ну, кай-кай-кай! Ну, тяу-тяу!

— Татку, — сказав Петрик і потягся до батька.