– Я нічого не потребую.
– Якщо виникне потреба в грошах, зверніться до Раджимі, він усе влаштує.
Розмова забрала приблизно годину. Юргенс ще раз підкреслив, що Раджимі можна довіритись у всьому: він досвідчений у справах Сходу і добре розбирається в людях.
– От поки що і все, – закінчив Юргенс. – Ми зустрінемося ще не раз… До речі, південні райони республіки вам знайомі?
– Так. Я часто виїжджаю туди у відрядження.
– Їх мета?
– В основному приймання збудованих електростанцій і перевірка роботи вже існуючих.
– Чудово. До цього питання ми ще повернемось.
День нової зустрічі Юргенс не призначив.
Увечері Раджимі зайшов до Мейєровичів.
Чоловік і жінка були вдома. На вітання вони відповіли якось мляво.
На столику у величезній попільниці з панцера черепахи лежала купа недокурків.
– Марко Аркадійович, – м’яко почав Раджимі, – чи правда, що ваші справи такі погані?
Мейєрович кілька раз кивнув головою і опустив її на груди.
Його дружина напружено застигла, очікуючи продовження розмови.
– Прошу вас, – звернувся до неї Раджимі, – залиште нас самих.
Жінка міцно стулила губи і явно неохоче залишила кімнату.
– Ви знаєте, в чому ваш єдиний порятунок? – запитав Раджимі.
– Дружина говорила… Я згоден тікати куди завгодно, в найглухіший куток нашої країни.
Раджимі посміхнувся:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 42. Приємного читання.