– Я вам уже говорив: дуже невелика. Скажу правду: всю суму покрити ми не зможемо.
– Господи, що ж робити?
– Не падайте духом. Завтра ввечері я зайду до вашого чоловіка і розмовлятиму з ним особисто. Нехай почекає мене і нікуди не виходить.
Юргенс був задоволений діями Раджимі.
Вони сиділи за накритим столом. Юргенс помішував срібною ложечкою міцний чай у склянці, а Раджимі відривав ягоди від грона винограду, що лежало у вазі, висмоктував з них сік і клав шкірки на блюдце. Нарешті він витер серветкою свої тонкі пальці і замислився.
Деякий час Юргенс сидів мовчки, великими ковтками відпиваючи холодний чай, потім сказав:
– Гроші він одержить лише за документацію. Так йому і скажіть.
Раджимі запобігливо підняв руку:
– Можливо, що гроші й не потрібні будуть.
Юргенс відсунув від себе порожню склянку і здивовано зиркнув на співбесідника.
– Як це розуміти?
Раджимі відповів не зразу. М’яко ступаючи, він пройшовся по кімнаті, потер руки і сів на свій стілець.
– Мейєрович згоден тікати звідси, – притишено сказав він.
– Куди?
– Хоч світ за очі. – І Раджимі посміхнувся.
– Чия це вигадка? – Юргенс встав, розправив плечі і пильно глянув на Раджимі.
– Моя.
Раджимі пояснив.
П’ятнадцять тисяч – сума досить-таки пристойна. Звичайно, в разі потреби можна пожертвувати нею, але навіщо допускати зайві витрати? Згода Мейеровича дає змогу не витрачати грошей і зберегти зоставлені цінності. Він, Раджимі, заробив їх…
Юргенс засміявся: він зрозумів суть комбінації, задуманої Раджимі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 40. Приємного читання.