– Коли одержав? – спитав Микита Родіонович.
– У п’ятницю.
– Рівно тиждень тому?
– Так. Сьогодні теж п’ятниця.
Микита Родіонович продовжував замислено крутити конверт у руках і придивлятися до штампа.
– Розривай і читай, – квапив Костянтин, – а потім я тобі ще щось розповім.
– Справді?.. – непевно протягнув Микита Родіонович.
Він узяв зі столу ножиці і обережно зрізав короткий край конверта.
Маленька записка мала такий зміст:
«Дорогий Микито Родіоновичу! Вітаю вас! Давно збирався побачитися з вами, але якось не щастило. Хочу передати вам щирий привіт від особи, яка може нагадати вам суперечку відносно Сатурна, Юпітера і Марса. Зайду до вас у неділю, о сьомій вечора. Сподіваюсь, що застану дома».
Підпису не було.
– Що трапилось? – тривожно спитав Костянтин, побачивши, як похмурніло обличчя брата.
Микита Родіонович мовчав, думаючи про своє. Костянтин знизав плечима.
– Ну, гаразд, ти тут розташовуйся, а я піду на роботу, – ображено промовив він, уже йдучи до дверей.
Але Микита Родіонович зупинив його.
– Ти, здається, хотів щось сказати?
– Так, трохи не забув! – спохватився Костянтин. – У неділю ввечері до тебе приходив якийсь чоловік.
– О котрій годині?
– Приблизно годині о сьомій.
– Який він із себе?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 2. Приємного читання.