TextBook За столом сиділа похмура і дуже худа людина з безбарвними очима. Вона була заглиблена в читання якогось паперу і не звернула на Вагнера ніякої уваги. Вагнер стояв, тримаючи в руках свій маленький солом’яний капелюх. Так тривало хвилин п’ять.
Нарешті людина відірвала очі від паперу, підвела голову і, кивнувши у бік крісла, промовила металічним голосом:
– Сідайте.
Вагнер сів у крісло, поклав капелюх на коліна і приготувався слухати.
– Ви знаєте, де перебуваєте?
– Вивіски я не бачив, але догадуюсь, – відповів Вагнер.
– Я майор Фохт.
– Дуже приємно…
Посмішка скривила обличчя Фохта і через якусь мить зникла.
– Ми викликали вас у справі. Старий кивнув головою.
– Ви живете самі?
– Ні. Зі мною живе робітник з військовополонених.
– Двоє – на весь будинок з п’яти кімнат з мезоніном?
– Так.
– Вам не тісно?
Поки що він, Вагнер, цього не відчував. Чому йому повинно бути тісно?
– Ми вирішили поселити у вас двох чоловік…
– Квартирантів?
– Так, вони плататимуть за квартиру.
– Поселити, незалежно від того, хочу я цього чи ні?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 14. Приємного читання.