TextBook – А я Курдюмов. – Старик у чумарці вийшов наперед. – Ви знаєте мене?
– Звідки мені вас знати! – гидливо скривився бургомістр. – Тут ось говориться, що ви раніше на Кавказі кондитерську тримали.
– Вірно, вірно, тримав, і зараз не погано було б…
– Добре! – різко перервав бургомістр. – Третій! Ви – Швидков?
– Так, я.
– Заповзятливі люди нам потрібні. Якщо ви збудуєте пекарню і добру піч, ми вас підтримаємо. – Він розгонистим почерком наклав резолюцію і встав. – Ідіть!
Юргенс підійшов до вікна, розсунув завіски і уважно подивився на протилежний бік вулиці. Там стояв кістяк двоповерхового, колись красивого цегляного будинку, знищеного вогнем. Дах, перекриття – все згоріло. Збереглися тільки емалева дощечка з написом: «Садова, 42», і залізобетонний фундамент, який відділяв підвальне приміщення від першого поверху.
Ось уже який день підряд біля будинку і на подвір’ї метушились якісь люди. Завозили цеглу, глину, дошки, акуратні березові й дубові поліна…
Юргенс постояв біля вікна кілька хвилин, знизав плечима і, підійшовши до телефону, набрав номер.
– Едуард?
– Так.
– Це я, Юргенс.
– Слухаю.
– Що за будівництво починається навпроти мого будинку?
– Навпроти твого? на Садовій?
– Так-так, на Садовій, сорок два.
– Звичайне будівництво. Можеш не хвилюватись.
– А все ж таки?
– Пекарню будуватимуть у підвалі.
– Це справа далекого майбутнього?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина перша“ на сторінці 35. Приємного читання.