Розділ «Частина перша»

За годину до занять Ожогін подзвонив по телефону Юргенсу і доповів, що є необхідність бачити його особисто. Юргенс дозволив зайти.

– Знову надзвичайна подія? – зустрів він питанням Микиту Родіоновича.

– Продовження надзвичайної події… – відповів Ожогін.

– Друга серія? – вже не приховуючи іронії в голосі, спитав Юргенс.

– Щось подібне до цього.

– Слухаю. Викладайте.

– Комуніст, який з’явився в нашому будинку і був заарештований за вашим наказом як небезпечний злочинець, зараз на волі…

– Що-о?! – заревів Юргенс, і кров прилила до його обличчя. – Де ви могли бачити його?

Ожогін розповів, що зустріч з горбанем сталася зовсім випадково, у знайомого їм столяра міської управи Тряскіна. З’ясувалося, що горбань не комуніст, а співробітник якогось Гунке, за завданням якого і діяв.

– Ідіоти! – буркнув Юргенс.

Ожогін додав, що про свій зв’язок з гестапо горбань розказував у присутності Тряскіна, його дружини, дочки і подруги дочки. Ожогіна і Грязнова горбань тепер вважає своїми, і немає ніякої гарантії, що він не буде ляпати про них язиком де не слід. Ожогін і Грязнов не можуть бути певними в тому, що зможуть при таких обставинах зберегти в таємниці свої відносини з Юргенсом.

– Ясно! Досить! – перервав Юргенс Микиту Родіоновича.

– Ми вважаємо, що зробили правильно, вирішивши відразу доповісти про це вам… – знову почав Ожогін.

– І надалі робіть так само, – схвалив Юргенс. – До речі, чи не знаєте ви хоча б прізвища цього мерзотника?

– На жаль, не поцікавились.

Коли Ожогін хотів уже залишити Юргенса, той спитав:

– Акордеон знайшли?

– Так.

– Дуже добре. Я бачив мимохідь вашу об’яву, але не дуже вірив у її успіх. А в кого купили?

– У сусіда Тряскіна.