Розділ VII Експлуататори та експлуатовані

– Просто не знала, на чиєму ти боці. Здавалося, що неможливо… бути спільником Оррена Бойла, Бертрама Скаддера… і твого старого вчителя.

– Мого старого вчителя? – різко перепитав Франциско.

– Доктора Роберта Стадлера.

Він полегшено всміхнувся:

– А, він? Це злодій, який вважає, що його мета виправдовує витрачені мною засоби. Знаєш, Даґні, хочу, щоб ти запам’ятала мої слова стосовно того, на чиєму я боці. Колись я нагадаю про них і запитаю, чи ти хочеш їх повторити.

– Тобі не треба буде мені їх нагадувати.

Франциско зібрався іти. Прощаючись, він недбало підняв руку і промовив:

– Бажаю успіху лінії «Ріо-Норте», якщо її, звісно, вдасться побудувати.

– Вдасться. І названо її буде на честь Джона Ґолта.

– Що?!

Почувши цей по-справжньому здивований вигук, Даґні задерикувато всміхнулася:

– «Лінія Джона Ґолта».

– Даґні, заради всього святого, чому?

– А тобі не подобається?

– Як ти обрала таку назву?

– Але ж це краще, ніж «Лінія містера Немо» чи «містера Зеро»?

– Даґні, але чому?

– Тому що це тебе лякає.

– І що, як на тебе, означає ця назва?

– Неможливе. Нездійсненне. І всі ви боїтеся моєї лінії не менше, ніж цього імені.