– Про яку виставу ти кажеш?
– Ти чудово мене розумієш, Джиме. Я й гадки не маю, в яких іграх береш участь ти разом зі своїм правлінням. Не знаю, скільки партій розігрується у вас одночасно проти всіх навколо і проти один одного, і скільки взаємовиключних претензій ви змушені враховувати. Я цього не знаю і знати не хочу. Всі ви можете сховатися за мною. Якщо ти боїшся, бо домовився з друзями, для яких ріарден-метал небезпечний, – що ж, ти отримуєш шанс запевнити їх, що сам тут ні до чого, що все це роблю винятково я. Можеш їм допомагати, можеш проклинати і ганити мене. Всі ви можете залишатися при своїй думці й при своїх інтересах, нічим не ризикувати і не наживати ворогів. Просто не переходьте мені дороги.
– Що ж… – неквапно мовив він, – політичні проблеми, що стоять перед великою залізницею, доволі складні… Зате маленька незалежна приватна фірма здатна…
– Так, Джиме, так, я все це розумію. Щойно ти публічно оголосиш, що передаєш мені лінію «Ріо-Норте», акції «Таґґарт…» підскочать. Блощиці перестануть виповзати з різних щілин, адже їм уже не буде потреби кусати велику компанію. А я добудую лінію раніше, ніж вони вирішать, що робити зі мною. А мені самій не потрібно буде мати справи з тобою і твоїм правлінням, переконувати вас, питати дозволу. На це просто немає часу, якщо ми хочемо швидше добудувати залізницю. Саме тому я збираюся все робити самотужки.
– А як у тебе нічого не вийде?
– Якщо не вийде, то не вийде лише у мене.
– Ти розумієш, що в такому разі «Таґґарт Трансконтиненталь» нічим тобі не допоможе?
– Розумію.
– І ти на нас не розраховуватимеш?
– Ні.
– Щоб твої дії не позначилися на репутації компанії, ти розірвеш із нами офіційну угоду?
– Так.
– Думаю, ми мусимо також завчасно обговорити те, що в разі поразки чи гучного скандалу… твоя тимчасова відпустка стане постійною… тобто, ти не зможеш розраховувати повернутися на посаду віце-президента компанії.
Даґні на мить заплющила очі.
– Добре, Джиме. В такому разі я не повернуся.
– І перш ніж ми передамо тобі «Ріо-Норте», ти підпишеш угоду, що повернеш нам лінію разом із контрольним пакетом, якщо вона почне давати прибуток. Інакше ти можеш позбавити нас непрорахованого прибутку, а ця гілка нам потрібна.
На мить в її очах зблиснуло обурення, але вона байдуже, ніби кидаючи жебраку подачку, мовила:
– Безперечно, Джиме. Виклади все у письмовому вигляді. Я підпишу.
– Стосовно ж твого тимчасового наступника…
– Кажи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Атлант розправив плечі. Частина І. Несуперечність» автора Розенбаум А. З. (Айн Ренд) на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ VII Експлуататори та експлуатовані“ на сторінці 33. Приємного читання.