Мазепа (cтислий переказ, дуже скорочено)

     XIV

     Летить козак, полковник Іскра (Іскра — полтавський полковник), везе Петрові донос. У юного полковника своя мета — Мазепа його суперник, адже Іскра щиро кохає Мотрю, а та лише кепкує з нього.

     Не вірить Петро І у зраду свого підлеглого:

     Віддав він Іскру й Кочубея Мазепі на суворий суд.

     Суворо розправився Іван Мазепа з донощиками, привселюдно покаравши їх.

     Лукаву Кочубеїху гетьман віддав на поталу: її прив'язали до кінського хвоста і пустили у «широке і безмежне поле» — так загинула дружина зрадника «Кучук—бея».

     XV

     Багато ворогів було у Мазепи та його підручних, одним із них постає і народний улюбленець полковник Семен Палій (Палій Семен — Семен Гурко, хвастівський полковник):

     Іще в Січі, о даль моя, Ховаючи таємні мрії, Йван зненавидів Палія За те, що той любив Росію.

     Носить у собі таємні мрії гетьман, переживає, а Палій догадується, з підозрою ставиться до нього. На одному з бенкетів Мазепа наказує заарештувати Семена.

     XVI

     Його обмовили перед царем, звинувативши у зраді. Петро дає вирок — на каторгу бунтівника, в Сибір.

     XVII

     В. Сосюра у наступному уривку поеми протиставляє Палієві славетного Полуботка (Полуботок Павло — чернігівський полковник, гетьманував після І, Скоропадського), «що за Вкраїну кров пролляв».

     XVIII

     Петро І вимагає у Мазепи людей для побудови північної столиці:

     Вони в болоті там втопають, Ллючи в Неву і піт, і кров, І на кістках їх виростають Гранітні велети будов...

     Гетьман у задумі, як можна зупинити це знущання над українським народом, бо:

     ...Пелька ж та

     Все ширше зуби розгорта