Мазепа (скорочено)

А небо дихає грозою

Над синім вилиском штика...

То Карл Дванадцятий до бою

Петра з фіордів заклика.

Відважний лицар опівночі

Полки хоробрі ізбирав...

Петро ж іти туди не хоче,

І швед рушає на Петра...

Та не шляхом Наполеона

Йде завойовник молодий...

Зіткнулися в грозі два трона...

Хто переможе?.. Буде бій!..

І не один. Вкраїна сниться,

Вікінгу сниться вся в садах...

Мазепа жде його, і криця — •

— Петро — розсиплеться у прах.

Лиш треба здвоєно ударить

Його у точку, ще й одну!..

І загудуть кругом пожари,

І шведи виграють війну.