Мазепа (скорочено)

Щоб будувать свою столицю,

Петро все просить козаків.

Вони в болоті там втопають,

Ллючи в Неву і піт, і кров,

І на кістках їх виростають

Гранітні велетні будов...

Петру ж все мало... Ще, Мазепо!

Все ще і ще... Прокляте «ще»

Терзає серце без потреби,

І серце, як вогонь, пече...

І йдуть на північ діти півдня

Й своє офірують життя,

Ідуть під спів прощальний півня

Без вороття, без вороття...

«Ну як йому заткнути пельку?» —

Мазепа дума. Пелька ж та

Все ширше зуби розгорта

Й ковта чуби, шлики, петельки —

І вже назад не поверта.

XIX