Мазепа (скорочено)

Судьбу поетову кандальну

Клянусь я оспівати теж

І смерть його на тлі пожеж...

Це буде пісня привітальна.

(Про це кажу, щоб кожен знав

Про «Малоросію печальну»)

Й сам Пушкін теж колись писаз

В своїй «Полтаві». Наш Тарас,

Що батьком став навік для нас,

Не полюбив її, братове,

Хоч і у ній натхненне слово

Чеканне, наче кроків мідь.

Та і за що її любить!

«Донос на гетмана-злодея

Царю Петру от Кочубея»?!

Бо бідний гетьман не «злодей»,

А Кочубей — це ж Кучук-бей,

Тому й такі його діла.

Батия кров у нім текла,

У голові, що вийшла з степу,