TextBook В перевірених 18 торговельних підприємствах не було фасованої солі, а в крамниці № 4 Соколівського ССТ взагалі не було ніякої солі…
По багатьох сільських крамницях нема кави, нема чаю, зубного порошку, цигарок, махорки, вина, горілки.
Голова Бабанської райспоживспілки тов. П. махає рукою.
— Та що там говорити: та я й виділеного мені гасу не вибираю, хоч у Бабанській, Доброводській, Вишнепільській, Оксанинській, Сушківській, Легедзинській та по інших крамницях гасу нема! Нема, та й уже!
— А чим же вечорами народ світить?
— Очима! Гарячі в його очі! Особливо в парубків та дівчат! А старі хай спати лягають!
Голова Шполянського радгоспробкоопу тов. С. зрадів:
— А я гадав, що тільки по моїх крамницях нема гасу та солі. А воно я неодинокий, слава тобі господи!
— А чим же ви торгуєте? — запитали ми працівників прилавка по цих крамницях.
— Витрішками!
«Не так, як в Одесі,— подумали ми. — В Одесі, там справа інша».
— Дайте мені склянку води!
— Вам із сиропом чи без сиропа?
— Ні, мені без сиропа!
— А без якого вам сиропа?
Оце обслуга! Це вам не витрішки!
ВОВК ЧИ СОБАКА
Група мисливців с. Октябрського Добропільського району Сталінської області — Дан, Барвинський, Бодрий, Соболь та Калашник — 20 жовтня 1953 року облавою вбили двох вовчиць. Не вовків, а вовчиць. Шкури надіслали у Добропільську контору райзаготживсировини. Завскладом Роберт понюхав вовчі шкури.
— Собаки! — каже.
— Як собаки, коли це вовки, та ще й вовчиці? — запротестували мисливці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поза збірками“ на сторінці 13. Приємного читання.