Восени на бабусиних яблунях ряснорясно вродило яблук — і антонівки, і путивки.
— А йдино сюди, славний хлопчику! — покликала якось Петрика бабуся.
— Що, бабусю, скажете?
Бабуся винесла Петрикові цілу тарілку прекрасних великих яблук, і серед них — жодного червивого.
— Це тобі й твоїй сестричці за те, що пташок принадили… Вони мої яблуні від шкідників урятували!
— Дякую, бабусю! — поклонився Петрик.
А як розповів про це Петрик учительці в школі, вона йому сказала:
— Це ти дуже добре зробив, що принадив пташок… Ти знаєш, що одна синичка за добу з'їдає стільки комах, скільки сама важить! А своїх діток вона годує на добу більше як триста тридцять разів, шпак — більше як двісті разів. Вчені спостерегли, що шпак за сімнадцять годин прилітав до гнізда з кормом для дітей сто дев'яносто вісім разів, а велика синиця триста тридцять два рази за вісімнадцять з половиною годин!
От скільки шкідників нищать ці чудесні пташки!
ВЕСЕЛІ АРТИСТИ
І. ШАРИК ПІДШИПНИКІВ
Маленька Надійка аж заплющилася й притиснулася до мами, коли вона побачила на арені в цирку, як веселий і дуже-дуже смішний артист-клоун Едуард Йосипович посадив собі на голову невеличку біленьку, з рудими плямами собачку, собачка та сіла в його на голові на задні лапки, піднесла вгору передні, а Едуард Йосипович поліз-поліз-поліз щаблями на високу подвійну драбину, виліз аж на самісінький її вершечок, а потім другою половиною драбини зійшов на арену.
Собачка весь час нерухомо сиділа в артиста на голові.
— Ой, упаде! Ой мамо, собачка впаде! — шепотіла Надійка, притискуючись до мами.
Але собачка не впала.
Коли артист зняв її з голови, вона весело підстрибнула, Едуард Йосипович простяг руку догори долонею, собачка стрибнула на долоню, стала на передні лапки головою вниз, а задніми ніжками вгору, — зробила на долоні прекрасну стойку, як справжній висококваліфікований гімнаст.
Едуард Йосипович, весело посміхаючись, познайомив глядачів цирку, — а глядачі здебільше були діти, і було їх у цирку більш як тисяча:
— А зовуть, дітки, цього артиста, цього мого чотириногого друга — Шарик Підшипників!
Громом оплесків та веселих вигуків вітали глядачі — і діти, і дорослі,— роботу Шарика Підшипникова і веселого артистаклоуна Едуарда Йосиповича.
Шарик Підшипників, закінчивши роботу, стрілою помчав з арени за лаштунки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Велікі ростіть“ на сторінці 33. Приємного читання.
TextBook