TextBook Олександр Данилович розгнівався:
— Що ти мені торочиш? Що ти в цій справі розумієш? Я вже додумався! Ти гадаєш, що я ото ходжу та так собі думаю, без наслідків? Овва!
Почервоніла ланкова та й сказала з притиском:
— Коли вже вам, Олександре Даниловичу, так до вподоби думати, знаєте, про що я вам раджу думати?
— Ну?
— Думайте про те, як з мінеральними добривами, замість цукру, чай пити! І самі це випробуйте на практиці. У нас така думка, що на склянку чаю треба центнер суперфосфату. Бо ми бачимо, що з вашим думанням ми, як і торік, залишимося без цукру!
Вискочила ланкова з кабінету й дверима грюкнула. Олександр Данилович довго дивився на двері і сказав:
— Іч яка!
Та й почав знову думати.
НЕ ГОРИТЬ
I
Запитали якось голову Малинської райради депутатів трудящих (це на Житомирщині):
— У вас пожежне депо є?
— Розвалилось!
— А як пожежа?
— Де?
— Та ще, хвалити бога, нема! А як загориться?
— Що загориться — депо? Так його ж нема!
— Та не депо загориться, а взагалі щось загориться?
— Об'єкт?
— Ну, хай буде об'єкт!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 4. Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1951–1956“ на сторінці 31. Приємного читання.