От тоді на просищі з собакою інтересно настріляти повнісінький ягдташ перепілок… Ситі вони тоді дуже…
Вони запливають тоді жиром і, коли ви їх поскубете, перед вами не птиця, а грудка масла.
Коли полюєте перепілок з вашим власним собакою, то це найвища насолода.
— Піль!
— Бах! Єсть!
— Піль!
— Бах! Єсть!
Так що ви масте повне право потім усім говорити:
— За якусь годинупівтори мій Ральф подав мені шістдесят сім перепілок! Насилу встигав.
— Піль!
— Бах! Єсть!
— Піль!
— Бах! Єсть!
От собака! Ах, і собака ж!
Коли ви прийдете з полювання додому й принесете шістдесят сім перепілок, не забувайте двох правил після перепелячої охоти.
Перше: обов'язково почистіть рушницю!
Друге: не об'їдайтесь!
ДИКИЙ КАБАН, АБО ВЕПР
Чого воно так: коли говорять «дикий кабан» — так не страшно, а як — «вепр», так уже й мороз ніби поза спиною і волосся на голові ворушитись починає?
Воно, мабуть, саме слово «вепр» — страшнувате, — якесь таке, ніби з великими іклами й погрозливо хрокає…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944—1950» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ“ на сторінці 59. Приємного читання.