— Не вкусить! — ляскаєте ви й перекидом летите разом з Бровком із сіна на спориш.
— Ну, збирайся, підемо! — кидають дід.
— А ви, дідусю, оте, що «сюрсюр», узяли?
— Взяв!
— А дайте я сюркну! Один тільки раз!
— Ходім, ходім! Потім сюркнеш!
— Пішли…
Ну, ще раз:
«Вечір.
Ніч…»
Власне кажучи, вечір уже минув, і вже сама ніч!
Я не буду ні в кого запитувати, що таке українська ніч, бо ще сто з гаком літ тому Микола Васильович Гоголь запитував усіх:
— «Знаєте ли вы украинскую ночь?!» І тут же з сумом дорікав усім:
— «Нет, вы не знаєте украинской ночи!»
А за ці сто з гаком літ, я гадаю, ви вже придивилися і знаєте, що воно таке за українська ніч!
Так що, по-моєму, пояснювати зайве.
Якби тепер я йшов тої ночі з дідом Махтеєм перепели ловити, я б обов'язково дивився на діда й думав:
«Та не викручуйтесь, дідусю, не викручуйтесь, бо співає у вас душа, їйбо, співає:
Ніч яка, господи, місячна, зоряна, Видно, хоч голки збирай…
А як ваша, дідусю, душа цієї пісні проспіває, ви трохи замислитеся, тяженько зітхнете, а потім знову в душі вашій, дідусю, зривається:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944—1950» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ“ на сторінці 55. Приємного читання.