TextBook — ТСузьма Дем'яновичі Кузьма Дем'янович! Агов! Де ви? Аговговгов!
— Я тут! — кричу. — На сікача засів! На груші!
— Злагагагазьте!
— Не злізу! — кричу.
А воно й справді, я й сунувся був із груші злазити, — не злізу. Груша високка, стара груша, і аж до половини ні сучків, ні віття — самий стовбур! Як я на неї видерся, вбийте мене, й досі недопойму…
Підійшли товариші. Зняли мене з груші
— Бачили щонебудь? — питаю я їх.
— Анічогісінько не бачили!
— Та як же ж, кажу, не бачили, коли ж щось хрокнуло, та не раз, а аж двічі! І шелеснуло щось од мене! Я від нього, а воно від мене! А що хрокнуло, хай мене бог поб'є,— кажу, — своїми вухами чув!
— Так то ви, значить, — питає мене Іван Петрович, — на провалля прянули?
— Я ж, — кажу, — я! Воно як хрокне, — я думав, що сікач, і з очерету!
— Та то я висякався! — каже Іван Петрович. — Тільки я сякнувся, воно щось як шелесне біля мене, а я думав, що сікач, та й собі од нього до річки!
Аж ось дідок підходить. Ми на нього:
— Де ж ваші свині? Де ваш сікач?
— Нема хіба? — здивувався дідок.
— І сліду нема, — кажемо.
— Виходить, пірнули!
— Куди пірнули?
— Під воду! Куди ж?
— Та хіба ж дикі свині пірнають?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944—1950» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ“ на сторінці 62. Приємного читання.