Розділ «ПРИМІТКИ»

«Червоний Мак». Уперше надруковано в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК» «Культура і побут». — 1928.— 7 січ. Подається за першодруком.

С. 283. Анатоль Петрицький. — Див. приміт. до твору «Анатоль Петрицький».

С. 285. Глієр. — Див. приміт. до твору «Анатоль Петрицький».

«Блеймани». Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1928.— 12 лют.

Подасться за першодруком.

С. 285. ВУФКУ — Всеукраїнське фотокіноуправління. Створене 1922 р. У 1929 р. перейменовано на «Українфільм».

С. 286. «Сжег гимназии и упразднил науки»… — Остап Вишня порівнює героя фейлетону з сатиричним персонажем роману російського письменника М. СалтиковаЩедріна «Історія одного міста».

…про «Звенигору» говорить Німеччина, Франція, Америка, Чехословаччина… — Автор має на увазі закордонні відгуки про новий фільм О. Довженка. Про тріумф «Звенигори» за рубежем повідомляв журн. «Нове мистєцтео». — 1927.— № 5, 6, 10–11.

Кларк Джордж — представник Компартії США. Відвідав СРСР у жовтні — листопаді 1927 p., дивився фільм О. Довженка «Звенигора». Після повернення в США надрукував у робітничій пресі велику статтю про фільм, яку закінчив словами: «Треба сподіватися, що «Звенигора» допоможе американському робітничому класові знайти ті скарби, що їх вже знайшли робітники та селяни України».

Скрипник Микола Олексійович (1872–1933) — радянський партійний і державний діяч,

«У павутинні» («Провокатор>) — фільм українського режисера В. Туріна.

Олена Сенкевич. Уперше надруковано в журн. «Нове мистецтво». — 1928.— № 4.— С. 8–9.

Подається за першодруком.

С. 287. Пікфорд Мері (справжнє ім'я та прізвище: Гледіс Мері Сміт, нар. 1893) — американська кіноактриса.

Смирнов — очевидно, маловідомий російський актор з емігрантів.

Шаляпін Федір Іванович (1873–1938) — російський співак (бас). З 1922 р. жив за кордоном.

Єсипова Анна Миколаївна (1851–1914) — одна з найвидатніших російських піаністок і педагог.

Глазунов Олександр Костянтинович (1865–1936) — російський композитор, диригент, музичногромадський діяч.

Витоль. — Ідеться про латиського композитора і музичного критика, одного з основоположників латиської національної музики Вітола Язепа (Витоля Йосипа Івановича, 1863–1948), який у 1886–1918 pp. викладав у Петербурзькій консерваторії.

Про «Розлом» та про інші речі. Вперше надруковано в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК» «Культура і побут». — 1928.— 18 лют. Подається за першодруком.