— Пусти, а то нікому буде вечерні правити.
* * *А ви кажете:
— Бога нема. Є бог.
«БЛАЖЕН МУЖ, ІЖЕ НЕ ІДЕ НА СОВІТ НЕЧЕСТИВИХ»
Коли тихого-тихого вечора ви йдете понад сагою[2] не звертайте ви в глухий завулочок праворуч, звідки до вас пливе якийсь одноманітний спів…
Такий якийсь спів: і не сумний і не веселий… І не тихий і не голосний… Тягучий спів…
Не йдіть ви на той спів…
Не йдіть, бо як у завулочок глухий ви звернете, будинок із зачиненими ставнями побачите.
І як станете біля будинку, почуєте, що спів той тягучий із будинку того крізь зачинені ставні проривається, залазить вам у вуха і дратує ваші перетинки барабанні.
І коли всетаки цікавість примусить вас дізнатися, що то за спів такий, — не йдіть у ту хату…
Не йдіть, бо тоскно вам зробиться…
Так тоскно вам зробиться, аж сумно… І отут вам буде тяжко, і йтимете ви додому й думатимете: «Кому це здалося? Навіщо воно?»
Як зайдете в хату, побачите лави, як у сельбудинку, на лавах душ із п'ятнадцятеро люду… Чоловіків і жінок… Чоловіки сидять, як ви ввійдете, ліворуч од вас, а жінки праворуч… Чоловіків душ із шість, а може, із п'ять… Чоловіки сидять уроздріб — там один, там один… Жінки — купкою, одна до одної попритулялися…
Перед лавами «кафедра»… Шафочка, чи що, така, як ото налойчик у церкві, на помості, а помостик той з огородчиком навкруги… На налойчикові тому невеличка бляшана лампочка блимає, а на стінці над налойчиком наліплено:
єдин господь
ЄДИНА ДУША ЄДИНА ВЄРА ЄДИНЕ КРЕЩЕНІЄ…
Лампочка блимає, а люди тягнуть якоїсь тягучої пісні…
Жінки тягнуть тоненько й різко, чоловіки тягнуть товсто і глухо…
Потрапили ви на молитовне зібрання «штундів»…
В хаті присмерк, в повітрі тягучі звуки, а отут у вас нудно…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 47. Приємного читання.