Потихеньку, може, йдемо, поволеньки, спотикаємося іноді, а таки йдемо… І дійдемо…
На «шляху» на тім, на «соціалістичнім», будинок, соломою вшитий, стоїть. Старенький уже будинок… А на будинку на тім літерами червоними написано:
ЧЕРЕЗ КООПЕРАЦІЮ І ОСВІТУ ДО СОЦІАЛІЗМУ
Крамниця Мського споживчого тва Кременчуцької райспілки
От у тім будинку, де за стойкою Марина стоїть, де на полицях лежать ґудзики, шкіра, переди, коси, горшки, ситець, цукерки, крашанки, цеберки, голки, гвіздки, крем «Македон», пряники, пшоно, крупа, а під полицями — оселедці, дьоготь, гас, ухналі, а на стінах — черезсідельники, наритники, ушивальники, супоні,— у тім, кажу, ми будинку соціалізм будуємо…
Кооперуємося ми там.
На тім «шляху» ми збираємося, закурюємо, говоримо, обговорюємо:
— Чого воно дорогувато?
— А якби отак зробити, чи не краще б воно було? А іноді так і жартуємо…
— Ось я покладу оцей бублик на підлогу, а ти його з'їж так, щоб руками до його не торкатись. Із'їси?
— З'їм!
— Ану! Твій бублик буде! А не з'їси — мені бублика купиш…
— Давай!
І кладеться на долівку бублик, і простягається над ним людина, і хапає того бублика губами, і намагається з'їсти, щоб руками не доторкнутися…
З'їсть — його бублик!
Не з'їсть — купуй бублика!
А кругом ми стоїмо й дивимося — розважаємося… А то так іще цукерки збиваємо…
Ось спробуйте: покладіть цукерок на лаву, а на його ще один цукерок і вдарте по першому так, щоб другий не впав — чвертку заробите…
А як не зробите цього — мені чвертку…
То так ми робимо, коли навесні обсіємося, а косити ще рано, або коли восени обмолотимося, і хоч день і короткий, а нудний…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 40. Приємного читання.