TextBook Криворізьке робітництво жадібно всмоктує в себе культуру.
Криворізькі робітники — прекрасні друзі літератури взагалі, а української зокрема.
Серед криворізького робітництва 40 % — постійні читачі й одвідувачі своїх прекрасних книгозбірень.
З якою любов'ю бувші забойщики, висунуті на культроботу (в культкоми, зав. книгозбірнями), працюють біля книжки, біля клубу, біля театру…
П. Г. Тичина, напевно, про криворізьких робітників писав свій «Псалом залізу», бачивши, як ідуть вони до культури.
Ідуть, ідуть робітники веселою ходою. Над ними стрічки і квітки, немов над молодою.
Там, на криворізьких руднях, червоно гримить з робітничих уст новий псалом залізу і культурі.
ЛЕСЬКА
От ви мені кажете, щоб я вам на роковини про наші хиби та про наші досягнення за одинадцять літ багряної нашої революції розповів.
Звільніть од цього…
Давайте я краще про Леську!
А отих, для кого я мусив був про досягнення, — ви тих до Івана Панасовича Соколянського: він із сліпоглухонімими, як ніхто в світі, вміє, бо хто не бачить досягнень, у того ж ні зору, ні слуху, ні згуку…
Іван Панасович навчить їх і бачити, й чути, й розповідати…
А мені дозвольте про Леську.
Чому саме про Леську?
Та тому, що дуже ж таки Леська хороша дівчинка.
Вона років на дев'ять з половиною молодша від молодої Жовтневої революції…
Вона білобрисенька, носик у неї ґудзиком, ноженятка у волохатеньких черевиках…
— Як тебе, Лесю, звуть?
— Еся!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 195. Приємного читання.