TextBook Цілуйте й далі, пошли вам, господи, довгі губи та слизького язика.
Щоб поцілувавши, ще й лизнули.
Князям та попам це дуже приємно, бо ж тоді краще житиметься. Бувайте!
З десятими вас роковинами життя вашого закордонного.
КОЛИСЬ І ТЕПЕР
Що, якби колись, за царя, та під час якогось перепису, коли тебе запитали б:
«Якої ти національності?» А ти взяв би й бабахнув би: «Українець я!»
От би штука була. І пристав би біг з дзвониками, і справник летів би з присяжними, щоб на таке диво дивне подивитися, на живого українця.
А губернатор би одну телеграму бив би справникові:
«Приставіть ме. чі оте чудоюдо в губернію».
А другу до міністра внутрішніх справ:
«За честь маю доложить вашому високопревосходительству, що в селі такому один мужик українцем прозвався.
Вже сидить. Молебня про здравіє государя імператора одправлено. Чекаю наказу».
А міністр телеграму:
«Вислать у 24 години!»
І були б ви аж у Наримському краю, кайданами поторохкували б.
А тепер і українцями ми прозиваємося, і вдома живемо, і в школі українською мовою вчимося.
А ви так запитайте свого вчителя, що вчителював до революції, як йому було наказувано вчити нас.
Що йому було, коли він навчить дітей якоїсь української пісні співати.
Він вам отакого розповідатиме.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 176. Приємного читання.