TextBook — Підождіть, — мовляв. — Я вам заграю!!
* * *Другого дня були в школі ми всі дуже зарані, ще вчителька й пообідати не встигла.
Ходимо, один на одного поглядаємо й ніхто нікому нічого не говоримо.
«Все одно, я Грицька гратиму», — кожний собі думає.
«Все одно, я Марусю гратиму», — кожна сама собі думає.
Вийшла вчителька.
— Ну, хлопці й дівчата, давайте будемо ролі призначати… Марусю, значить, гратиму я…
Зирк я на Одарку на Перепелівну.
«От тобі,— думаю, — й «цмок, так щоб і не зовсім».
А дівчата всі так ніби ото бджоли, коли на них димом пхукнуть… Голови в плечі повтягали й на керсетки собі дивляться…
— А от ти, Одарко Перепелівно, — вчителька до Одарки, — Дарину гратимеш… Роль невеличка, ти з нею й управишся як слід…
Дивлюсь: сопе, сопе, сопе моя Одарка… А потім:
— Не гратиму я, мабуть… Мені ніколи… Мати казали, що коноплі до посту щоб допрясти…
Встала Одарка й вийшла.
А за нею всі дівчата з хати — шаміль-шаміль-шаміль. Залишилися самі хлопці.
— Що це таке з дівчатами? — вчителька питає.
— Хто й зна…
— Ну що ж, давайте за чоловічі ролі Грицька погодився грати фершал з Дейкалівки. Він дуже хороший артист… А хто ж із вас, хлопці, на Потала та на Хому?
Та до мене:
— Може, ти, Остапе, Потапа заграєш? І з ножем він ото на Грицька накидається…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки театральні“ на сторінці 4. Приємного читання.