Навіть дідова Петрова кобила привітно майнула хвостом.
Здрастуйте, мовляв, вам, пожалуста, як багато не говоритимете.
А земля хихикала. З свого рідного сина хихикала.
Гр. Косинка
ОДНОКУТНИЙ БІЙ
Смеркало.
Смеркло.
Ніч…
Благословлялося на світ.
Розвиднялося.
Розвиднилось.
Ранок…
День.
Обіди.
Сонце, сонце, сонце, сонце… На небі хмариночки Такі білі, білі. Сніжинки — хмаринки…
— Цвіріньцвірінь! — горобець пролетів і полетів… Тихопобожно гудуть червоні дзвони, по церквах, шумить
дріт на телеграфнім стовпі, Ванько їде бруком, і зпід копит Ванькової кобили долітає до вуха:
— Ззуй! Бах! бах! бах! Улиця припала пилом.
Холка на кобилі припала пилом. Ванькове обличчя припало пилом.
* * *Уже на дванадцяти сторінках малої вісімки ревуть гармати!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Літературні шаржі“ на сторінці 9. Приємного читання.