Зазирніть…
А може, не треба?
Все їдно нічого не побачите…
Там Грушкіна…
А з нею Пекельний…
Пекельний — Грушкіна.
Вона ніби його жінка, а він ніби її чоловік…
— А може, навпайй?
— Може… Не знаю — не бачив. Маленька справка:
Хая — руда.
Грушкіна — чорнява.
Іще маленька справка:
Карло Іванович — з борідкою.
Пекельний — без борідки… Іще третя справка: Ні, мабуть, буде й двох…
…Грушкіна бігає по кімнаті й нервово стукає підборами. А може, то не вона стукає. Може, то покрівлю латають… Старастара покрівля, як той дід, що я його десь бачив…
А що я ще бачив…
…Бачив ще. молоде, струнке дерево…
Осінь…
І листя на тім дереві червінькове…
Ех, та й люблю ж я нашу червінькову революцію!»…Повстання! …Повстання! …Повстання!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Літературні шаржі“ на сторінці 3. Приємного читання.