В ліжку блощиці. Темнорожеві блощиці. (Єсть такі — повні крові, повні свербіння, знаєте, коли спиш, може, в степу, може, в клуні на соломі, може, не знаю)…
Так на ліжку Хая…
Біля вікна Карло Іванович.
Хая — жінка…
Чому жінкаТ..
Може, в тому, що в неї таз ширший, може, через щось інше.
А Карло Іванович чоловік (штани)…
— Дєтошька! (Це Карло Іванович)… Я не маху… Мі сєфєрні люді, мі хальодні люді. Я не маху… Я січас не маху!
— Ти мусиш!.. Зараз мусиш… Ти знаєш — мені терпіти не можна: у мене жіноча хвороба… (Це Хая).
— Дєтошька! Я вже не маху. Мі сєвєрні люді…
— Сволооч!
Зойкнула й розпанахала начетверо давно не латані панталони… (Це Хая). Шкода панталон. (Це я)» Ага!
Ще, пак, забув сказати.
Хая — відповідальна…
Карло Іванович — відповідальний!
Хая — пісяє.
Карло Іванович носить, — обидва відповідальні…
Розділ другийде я вже писатиму про щось, мабуть, інше (ще й сам не знаю, про що с а м* е)
Ех і зазирніть же в глибінь віків!..
Сивасива старовина. Глибока…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Літературні шаржі“ на сторінці 2. Приємного читання.