— Здрастуйте!
— Де тут отой «Плуг»? Заїдь, каже стара, подивись, мо\ там дешевше, як у капаративі. Орав оце, а воно, сатана, каменюку підтаскала. І потилиця так якось угнулася, Що як не нажмьощ — огріх, як не нажмьош — огріх! А воно при наших достатках…………….
Прокинулись творчі сили, буруном на «Плуг» ідуть…
— Що?1 Розворушили?!
— І де тільки вони беруться?!
І забалакали про «Плуг» геть усі закутки України нашої Радянської від Карпат аж до Кубані…
— «Плуг»! «Плуг»! «Плуг»!
— Для селян пишуть! Бо селянські письменники! Заворушилися села.
— Та хоч скажіть, на милость божу, що ж ви з ними робитимете?
— Е! «Скажіть»?! Робитимемо! А Панів:
— Хто й зна! Може, щось і робитимемо!
— Мугу… Треба щось, хлопці, робити… Так, братця, не можна… Раз розпочали, назад нікуди. Треба на щось сідать… Багато нас — на віз не влізем. І в гарбу, брат, не всунешся… Платформу, хлопці, цілу треба! Бо без платформи розсипемося!
— А яку платформу?1
— Яку? Урбанізувати села треба.
— Урбанізувати?! Ой! Жалко ж! Там квітки, там телята!
— Жалко?! Самому, хлопці, жалко, та ні чорта не поробиш! Треба. Механізація пішла, індустріалізація, інтенсифікація, соціалізація, матеріалізація, пролетаризація, комунікація, алітерація, тракторизація… Проопали телята!!
— А верби як?! А гусята?!
— Та не плачте, а то й я заплачу… Треба й гусят урбанізувати. Воно таке маленьке, біленьке, гарненьке… А доведеться бідолашному штепселя вставить…
— Пищааатимеее, сердешне…
— Та ми йому потихесеньку… А ви чого, Шевченку, хлипаєте?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки літературні“ на сторінці 9. Приємного читання.