Як нарізно — люди! Як укупі — «Плуг».
І так, розумієте, з 1922 p., з березня місяця, коли після славнозвісного «мугу»… (Це так голова спілки яасто говорить: «мугу»), кажу, після того «мугу» народився «Плуг».
«Мугукнули» разів зо два, зо три — а тоді:
— Що ж, хлопці, робитимемо? А Панів:
— Хто й зна! Щось робитимемо!
— Мугу! Треба щось робити… А Панів:
— Хто й зна! Треба щось робити…
— А що саме робитимемо?
— (Тоненько). Писатимемо. Ось послухайте:
Коли пас я маленьким гусят, Мені сонце всміхалося любо.
— Пас маленьким гусят?
— Пас!
— Сонце всміхалося?
— Всміхалося…
— От і добре! Будете за секретаря. Розпорошились усі. Треба той порох зібрати. Може, що буде! А то, брат, міщанськовласницька напирає…
— (Тоненько). Напирає.
— Пишіть… «Плуг» має на меті об'єднувати розпорошених досі селянських письменників, що, грунтуючись на ідеї…»
— А що таке «ідея»?
— Потім! На вечірках дізнаєтесь… Пишіть…
— Пишу…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки літературні“ на сторінці 5. Приємного читання.