— їйбогу, не винуваті!
— Ну?!
— Майстерня слова… Майстерня дійства…
— Знаряддя до праці?
— Радгосп, гусениця, озима совка, хлібний жук, ховрашки, коровка, кося і кілька прогорілих крамницькнигарень…
— Що інспекція ухвалила?
— їйбогу, не винуваті. Та то ще й не остаточне!..
— Не похвалила?
— їйбогу, не винуваті. Ми маємо клуб, маємо будинок, маємо радгосп, маємо книгарні… Ми ж усе маємо…
— Ага… Ну, гаразд… Ідіть. Присуд оголосимо!
— Дядю! Ми вже інститут журналістики!
— Писали колинебудь у журналах?
— Писали! І Федорченко в нас писала, Луначарський у нас писав…
— Ага… Ну, гаразд. Ідіть…
А голова комуни правобережної дивиться, дивиться, дивиться та тоді:
Ви жертвою впали В нерівній борні…
А товариш голови шапку зразу скидать.
— Надінь, — каже голова, — то я спросоння!.. А сурмач питає:
— Може, хоч потихеньку засурмить?
— Не треба! Голосника спортиш! І промовить президія:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки літературні“ на сторінці 20. Приємного читання.
TextBook