TextBook 40 років праці…
Навіщо?!
Робили б ми, як і діди наші робили, то восени тільки б і знали, що:
ПРОШЕННЯ!
Попустіть, пожалуста, з придналогом, бо дуже сильна інтенсифікація в хазяйстві пішла… На ячних перепічках сидимо…
ЯК Я В ХАРКОВІ «ТРАХТОРНОГО ДВОРУ» ШУКАВ
(Бувальщина)
Знаю я давно (говорилося про це, читалося й писалося), що трактор — річ дуже корисна. І бачив я трактора.
Та не думав я ніколи й не гадав, щоб довелося коли мені бігати по Харкову, трактора вишукуючи…
Землібо я сам не маю, радгоспом не завідую, і колективу нема де на Гончарівці організовувати.
А шукати трактора довелося…
Ішов я собі вулицею, зовсім не про трактора думаючи, ішов собі й ішов. Свердловською (Катеринославською) ішов вулицею…
Іду собі й іду.
Дивлюсь — поперед мене двос дядьків ідуть. Ідуть, по боках пильно дивляться та руками об поли б'ють… Зупиняють подорожніх, щось питають, їм на відповідь подорожні руками махають, а дядьки плечима знизують, по боках дивляться й потилиці чухають…
Наздогнав я дядьків.
— Драстуйте, — дядьки мені кажуть.
— Драстуйте, — я дядькам кажу.
— Та скажіть же нам, пожалуста, може ж, таки хоч ви знаєте, де тут отой трахторний двір?
— Трахторний двір, кажете?
— Еге!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 97. Приємного читання.