— Отам! Второй етаж!
— Ходім. «Второй етаж»…
— Де тракторний одділ?
— Отуди! Пішли «отуди».
— Де тракторний оддІл?
— Отуди! Найшли…
— Ось дядьки трактора шукають. У Губсельбанку купили. Де той трактор?
— Єщо не прибилі!
Я зник… їй же богу, взяв і зник.
— Побіжу. На працю треба! Балакайте, товариші, вже самі.
— Спасибі ж вам! А я — ходу…
Я не кажу, щоб неодмінно бити. Бити не треба, бо бійка — це некультурна штука.
Але забороняти в таких випадках згадувати «маму» не маємо ніякого права.
Здержатись не можна.
ЩО ПОСОВІТУЄШ?!
Обмолотилися, обвіялися, обтрієрилися, зсипали зерно в засіки. Обсіялися. Поярмаркували…
Оженили, в кого там було кого женити… Оддали заміж, в кого там було кого оддавати… А далі що?
Ну, скажемо, сьогодні випив, завтра випив, позавтрьому випив і ще випив… А далі що?
Ну хай місяць питимемо, а таки ж остогидне колись вона чи він…
Вона — це гірка… Він — це із цукру…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 100. Приємного читання.