TextBook У чужий, як кажуть, монастир з своїм уставом не лізь… А так нічого…
Люди хороші… Є й старі, й молоді, й середні…
* * *Торгують в крамницях, торгують на базарі. Базар як базар.
«Барахлішко» і така інша всіляка «продухта». І багато курей.
Я й досі не знав, що у курки вся сила під хвостом…
Приходить хазяйка, бере курку, перевертає її без церемонії й дме під хвіст… І в залежності вже від наслідків того дмухання або торгується до нестями, або з презирством кидає її власниці чи власникові.
— Ето ж курка. Купіть.
— Та мені не треба.
— Ні, ви візьміть у руки.
— Ну взяв. Ну й що?
— Ні, ви подуйте. Перевернув, дмухнув.
— Ну?
— Що «ну»? Ну, пір'я.
— Пір'я… Розумієте ви… Пір'я… В голові у вас пір'я. Ето не куриця, а ананас. Ви ще раз подуйте.
— Ні, дуйте ви вже самі, а я піду.
Що вже в тих курей зпід хвоста видувають, які ананаси, хто їх знає…
От тільки в суботу в Кременчуці тихо… Крамниці здебільше позачиняні… Тихо… Тихо…
Та то вже нічого не зробиш: «релігія — опіум для народу»… А опій, як ми знаємо, присипляє… Опій — наркотик…
От вам і Кременчук. На Дніпрі… А Дніпро — не Лопань.
15. V. 1925
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 95. Приємного читання.