— Хух! І вниз!
І тоді вся хоробрість до горла, до голови, до очей… Як на великдень на гойдалці, як униз летиш… Потім знову пливеш рівно… Потім:
— Хух!
Гойднуло трохи…
Дніпро блиснув! Київ од Дніпра до лаврської дзвіниці подерся… А дзвіниця лаврська хрестом на вас нахваляється;
— Бога, — мовляв, — за бороду хапаєш?! До ангелів дорівнявсь?! Літаєш?!
— Літаю, голубчику, літаю… І маленька ти тепер, і тоненька ти тепер… І дзвону твого не чуть, лавро Київська, — машина перегула…
Зелене поле, а на нім біле коло… Київський аеродром… г— Хух! І вниз…
— Стук! І підстрибом по зеленому полю…
— Стій!
— Будь ласка! Приїхали!
І перед дверима усміхаються пілот і механік…
— Ну як?
— Нічого! Спасибі! Дуже добре!
— Не страшно?
— Ні! А як вас машина слухається!
СмІсться пілот радісно…
Такий маленький, чорнявий… І біля такого гігантаптиці… 1 він, гігант той, йому кориться… Людина! «О, це бринить гордо!»
ЛАНЦЮГОВИЙ МІСТ У КИЄВІ Є!
Так, значить, ланцюговий міст у Києві є!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 85. Приємного читання.