TextBook Біжите до дверей і б'єте двері коліньми й грудьми… Б'єте довго й уперто.
— Одщепни защіпку.
— Ага! Бувайте…
Трясти вас починає, як тільки ви сіли на авто… Ви дивитесь на небо й думаєте: «І чого ж воно, господи, отуди так високо?» І обережненько до товариша, що по вас заїхав:
— Туман… Може, не полетить?
— Полетить…
— Полетить… А як він полетить? Високо?
— Високо полетить…
— Високо полетить… А низько не літає?..
— Високо літає…
— Високо літає… А харашо, мабуть, як високо літає?.. І не страшно, мабуть, як високо літає?..
— Ні, не страшно!
— Як і високо — не страшно? А як низько, так теж не страшно?
— Високо літає…
— Високо літає… Отам? Угорі?..
— Ну да!
Ви дивитесь угору, стежите, як летить ворона, придивляєтесь до тої ворони, і хочеться вам поворонячому затріпати руками… Як крилами…
Аеродром…
Розкинула крила над зеленим споришем велика зелена птиця…
Коло птиці люди ходять…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 78. Приємного читання.