«Земля оброботки требуєть…»
Зустрівся оце з одним тутешнім селянином, що на всю цю округу він один господарює більшменш культурно. Енергійний і досвідчений господар. Завів у себе шестипільний сівооборот.
— Який сівооборот, — питаю, — у місцевих селян?
— А ніякого!
— ??
— Чого ви так? Правду кажу: ніякого. Щороку жито чи ячмінь, чи овес… Тобто: вівсюг, пирій, мишій… Навіть толоки в нас отут не побачите. Бачили врожай? То ще нічого. А то таке, що сором оком глянути…
«Земля оброботки требуєть!» «І Митро Хведорович оброботки требуєть!»
«І імена їх, ти, господи, сам знаєш: усі вони ґрунтовної оброботки требують!»
— Чуєте?!
«ГОЛОВПОЛІТОСВІТА»
У місті та установа, що «Головполітосвітою» зветься, так цілі апартаменти величезні займає, з кабінетами, з залами, з канцеляріями, з музкомами, текомами й іншими всілякими «комами».
А на селі цяя справа значно простіша. Портативніша, сказать би.
Бачите: он через дорогу під куминими Уляниними ворітьми — кілька колодок лежить… Ото й є наша «Головполітосвіта»…
«Праця» починається так само, як і в місті: о 9—10 годині. Тільки там уранці, а тут увечері.
Колегії нема. Кожний сам собі «колегія».
Тез не пишуть…
За тези править гармошка…
А за тими «тезами» все йде, мов по писаному.
За голову Андрій.
Хто такий Андрій, хочете знати?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки сільські“ на сторінці 10. Приємного читання.