TextBook Розказав я їм, з якою я справою.
— Е, — кажуть, — зараз і не совайся… Та й взагалі не раю… А там, — кажуть, — як знаєш. Полети ще на Вкраїну. Там так само верховна є. Може, там пощастить.
Та й полетів я ото на Вкраїну.
Прийшов до влади. Назва якась чудна: ВУЦВК зветься.
І не благочестивійший і не самодержавнійший, а тільки всього ВУЦВК.
Питаю найстаршого. Пустили, нічого собі чоловічина: тихий такий, чорнявий і в окулярах. Літній уже. Вклонився я йому та й кажу:
— Я від бога до вас. Нащот миропомазанія та благодаті, потому як ви будете верховні.
— А ви, — питає,— хто? Робітник?
— Ангел я…
— Кваліфікований? Якого цеху?
— Я не цеху. Лики ми ангельськії…
— Лико дерете? Ага… А в професійній спілці працюєте? На голодних одчисляєте?
— Ні,— кажу. — Я миропомазати… З миром я…
— А я, — каже, — хіба з боєм?.. І я з миром. Чого хочете? Кажіть коротенько…
— Я ж і кажу: миропомазати вас хочу, благодаті бог посилає через мене. Я оце й хочу…
— Ага… Он що… Сам не можу вирішити. Лишіть заяву… Треба проголосувати. Як президія. Ага! Ось і президія… От добре. Зачекайте.
— Товариші! Тут ось ангел од бога, хоче миропомазати. Як бути? На мою думку, треба скласти комісію з представників Наркомінспекції, Наркомпроду й Жінвідділу…
— Таке! Навіщо комісію? — Це секретар так. — На Чернишевську його, там його миропомажуть…
— Ставлю на голосування. Хто за те, щоб на Чернишевську? Всі… Гаразд. Товаришу, — каже, — зверніться на Чернишевську в цій справі.
— Так дозвольте, — кажу, — хоч благодаті пустить… А секретар:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1919–1925“ на сторінці 10. Приємного читання.