тато в штанях, так вони спідниці не носять. А я хоч і без штанів, так я ще малий. І помилився! У попа штани с. І дізнався я про те незабаром.
Якось раненько жену на поле гуси, а тітчин Одарчин Панас гукає:
— Остапе! Бізи сюди, сось ізказу! Аж залопотів. І гуси кинув.
— Co?
— А в нас у коморі попові стани висять. Уцора нас Іван та Омельків Михайло насого попа в Пріськи застукали. Так він стани забув. А вони стани забрали та й принесли!
— Покази! Ґудзика дам!
— Замкнені!
— Ти бре! Хіба в попа стани є?
— Ну да є! Якби не було, не забув би в Пріськи!
«Диви, — думаю собі.— Штани в попа є. А навіщо ж спідниця?» Ага!
Пригнав гуси додому.
— Мамо!
— Га?
— Ага! Тепер я взе знаю! У попа стани є! Він у Пріськи забув! А со він спідницю носить, так то соб од Пріськи тікать, так соб не видко було, со він стани там забув.
Ну й били ж мене!..
«ДІЛИ НЕБЕСНІ»
І прилетів архангел Михаїл на небо… І постукав архангел Михаїл до бога…
— Хто?
— Михаїл.
— Заходь.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1919–1925“ на сторінці 8. Приємного читання.