Розділ «ПРИМІТКИ»

Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925

С. 118..мільйоновоголосій, мільйоновоокій, мільйрноворукій, мільйоноеоногій потворі…; С. 119..за золотими десятками ганяючись! — Вдаючись до загострення і перебільшення, характеризуючи місто як потвору, де ганяються за «золотими десятками», автор, зрозуміло, має на увазі міських ділків, непманів, які тяжкий труд селянинахлібороба обертали на своє збагачення. Недарма в прикінцевій частині усмішки мовиться про тих, хто «за півгодини ворочають тисячами пудів твого (звернення до персонажа Митра Хведоровича. — . 3.) жита в «облігаціях» та в «вагонах» …І потом не обливається» (с. 121).

С. 119. Меса — літургія, одне з основних богослужінь, у православних це — обідня; в католиків і лютеран — меса,

В авторському тексті «меса» є складовою поетичної метафори на уславлення селянської праці на жнивах.

С. 120. Грабки — спеціальний пристрій до коси для збирання й рівного покладення жита чи інших сг культур в покоси.

Півручка — од слова «ручка», тобто — один раз пройдена косою частина ниви.

П'ятка — одна з частин коси, місце, де коса кріпиться до кісся (довга дерев'яна ручка).

С. 121. Іродові діти — епітет (визначення) од слова Ірод. Ірод (40— 4 pp. до н. е.) — жорстокий іудейський правитель; відомі міфи, перекази про винищення ним іудейських дітей.

На Гомільшу! Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1923.— 21 лип. Твір входив до першого й наступних видань збірки «Вишневі усмішки (сільські)», збірки «Про село (Усмішки)» та ін.

Подається за виданням:. Усмішки. — Т. 1.— С. 84–87.

C. 123. Це «хохол» …із Свинарного… — слово «хохол» Остап Вишня вживає з тим, щоб далі іронічно висловитися про одного з журналістів, автора «Дорожньїх зскизов» у газ. «Пролетарий» Вс. Вольського, який цілком серйозно називає українця «хохлом», напевно, не відчуваючи в цьому зневажливого змісту. На підтвердження своєї позиції письменник наводить слова В. І. Леніна: «…в нас і досі українця «хохлом» звуть…» і т. д. — із статті «До питання про національності або про «автономізацію». Посилання в автора на згадану статтю дещо неточне, ось відповідний текст з ленінської праці: «…непомітно для себе чинимо безліч насильств і образ, — досить тільки згадати мої волзькі спогади про те, як у нас третирують інородців, як поляка не називають інакше, як «полячишком», як татарина не висміюють інакше, як «князь», українця інакше, як «хохол», грузина та інших кавказьких інородців, — як «капказький чоловік» (Ленін В. І. Повне зібр. творів. — Т. 45.— С. 342.).

Пропащі люди. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1923.— 14 лип. Твір входив до першого й наступних видань збірки «Вишневі усмішки (сільські)», «Про село (Усмішки)» та ін.

Подається за виданням: Усмішки. — Т. 1.— С. 90–95.

С. 126–127. Помилка, що трапилась у першій книжковій публікації (збірка «Вишневі усмішки (сільські)»), повторювалася в інших книжкових виданнях, в тому числі і в повоєнному семитомнику (Т. 1.— С. 166–167). Секретар сільради спочатку називається Назаром Григоровичем («Усмішки». — Т. 1.— С. 93), а далі, на с. 94, 95,— Григорієм Назаровичем. Подаємо його ім'я і псбатькові за першим іменуванням.

С. 127. Тут виправляємо недогляд (помилку) в реченні, де мовиться: …ті папери не «входять» і «виходять», а натовпом «пачками» вилітають (Усмішки. — Т. 1.— С. 94). Передостаннім словом «вилітають» пропущено «влітають».

У хвості сила. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1923.— 19 лип. Твір входив до збірок «Вишневі усмішки (сільські)», також її перевидань, «Про село (Усмішки») та ін.

Подається за виданням: Усмішки. — Т. 1.—С. 96—100.

С. 128. „.сорок ступенів Реомюрових… — Реомюр Рене Антуан (1683–1757) — французький вченийприродознавець; ним запропонований вимір температури (шкала Реомюра): 1° за Реомюром = 1,25° за Цельсієм.

Омофор — нараменник, частина культового одягу вищого православного духівництва.

С. 129. Пілсудський Юзеф (1867–1935) — польський державний діяч, організатор контрреволюції і походу на Київ, диктатор у буржуазнопоміщицькій Польщі (1918–1922). З 1926 p. — глава «санаційного» режиму.

Шептицький Андрій (1865–1944) — митрополит української грекокатолицької (уніатської) церкви (1900–1944), провадив антирадянську діяльність, співробітничав з фашистськими окупантами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРИМІТКИ“ на сторінці 10. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи