Розділ «ПРИМІТКИ»

ВСЕСОЮЗНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ВИСТАВКА

21 серпня 1923 р. в Москві відкрилась Перша Всесоюзна сільськогосподарська виставка. На ній як спеціальний кореспондент газети «Вісті ВУЦВК» побував Остап Вишня. Ознайомленню читачів газети з виставкою вія і присвятив цикл репортажівгуморссок, що подавались на сторінках «Вістей» під рубрикою «Всесоюзна сільськогосподарська виставка» із зазначенням статусу автора: «Від нашого спеціального кореспондента». Окрім вміщених у нашому виданні творів «Всесоюзна виставка одкрита», «Чудотворецьмолоток», у газеті «Вісті ВУЦВК» були надруковані: «На*виставку» (22 серп.), «Село і народний побут на виставці» (25 серп.), «Скотоводство» (26 серп.), «Рільництво» (29 серп.), «Праця. Науковопросвітній відділ. Досвід. Земельний устрій. Колонізація» (ЗО серп.), «Союзні й автономні республіки на виставці» (31 серп.). У ці ж дні Остап Вишня написав і опублікував, поряд з рспортажамигуморесками, усмішку «Москва» (28 серп.).

С, 153. ~.про практичну боротьбу з епїзоотгями. — Епізоотія — поширення інфекційної хвороби тварин на чималій території.

Всесоюзна виставка одкрита. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1923.— 22 серп. По смерті автора друкувався в кількатомних зібраннях творів із значними виправленнями, зокрема скороченнями, що пов'язувались із згадками в тексті партійних і державних діячів, за культу особи Сталіна несправедливо репресованих, вилучених з історії СРСР і несправедливо замовчуваних у пресі.

Подається за першодруком.

С. 153. Та. до Петрограда треба! — Назва міста на Неві до 1914 р. СанктПетербург, Петербург, в 1914–1924 pp. — Петроград; з 1924 р. — Ленінград.

C. 154.— тут … був «всемосковський смітник». — Під Виставку було відведено площу на околиці м. Москви, де раніше було сміттєве звалище. Подаючи цей факт, автор наголошує на величезному обсягу робіт, здійснених будівельниками Виставки протягом шести місяців.

С. 155. Каменєв Лев Борисович, (справжнє прізвище Розенфельд, 1883–1936) — радянський державшій, партійний діяч, після Жовтневої соціалістичної революції — голова Московської ради, заступник голови Ради Народних Комісарів, займав інші пости. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Риков Олександр Іванович (1881–1938) — радянський державний і партійний діяч, з лютого 1924 р. до грудня 1930 p. — голова Ради Народних Комісарів СРСР і Ради Народних Комісарів РРСФР, займав інші відповідальні посади. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Наріманов Нарїман Кербалай Наджафогли (1871–1925) — державний і партійний діяч, письменник, один з керівників боротьби за Радянську владу в Азербайджані; один з керівників ЦВК СРСР.

Свідерський Олексій Іванович (1878–1933) — радянський державний, партійний діяч, з 1918 р. — член колегій Наркомпроду, НК РСІ, начальник Головмистецтва (з 1928 р.) та ін.

Красін Леонід Борисович (1870–1926) — радянський партійний, державний діяч, дипломат; в 1919 р. — нарком шляхів сполучення, з 1920 р. — нарком зовнішньої торгівлі і водночас повпред і торгпред в Англії, Франції.

Чичерін Георгій Васильович (1872–1936) — державний, партійний діяч, в 1918–1930 pp. нарком іноземних справ РРФСР, СРСР.

Догадов Олександр Іванович (1888–1937) — радянський державний, партійний діяч. 1921–1929 pp. — секретар ВЦРПС, член Президії ВЦВК і ЦВК СРСР.

С. 156. КалінінМихайло Іванович (1875–1946) — радянський державний, партійний діяч, Герой Соціалістичної Праці (1944); з 1919 р. — Голова ВЦВК, з 1922 p. — Голова ЦВК, з 1938 p. — Голова Президії Верховної Ради СРСР.

Зінов'єв (справжнє прізвище, ім'я — Апфельбаум ЄвсійГершен Аронович, 1883–1936) — радянський державний, партійний діяч, з 1919 р. — голова Виконкому Комінтерну, на інших постах. В 1936 р. був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Томський Михайло Павлович (1880–1936) — радянський державний, партійний діяч, керівник радянських профспілок (ВЦРПС) до 1929 p., в 1931–1936 pp. — керівник Об'єднання державних книжковожурнальних видавництв. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

Чудотворецьмолоток. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1923.— 23 серп, зазначено дату написання: «Москва. 20VIII. 1923 р.». Подається за першодруком.

С. 158. Слова В, І. Леніна, наведені в репортажігуморесці: «Наша мета — довести селянинові, що ми починаємо з того, що йому зрозуміле, знайоме й тепер оце приступне, невважаючи на всі його злидні, довести, що ми йому вміємо допомогти…», — як і зазначає автор, сказані на XI з'їзді нашої партії, на якому Володимир Ілліч виступив 27 березня 1922 р. із політичним звітом ЦК РКП(б). Подано цитату з доповіді в дещо скороченому вигляді, в Повному зібранні творів ці слова В. І. Леніна звучать так: «Наша мета — відновити змичку, довести селянинові ділами, що ми починаємо з того, що йому зрозуміле, знайоме і зараз доступне при всіх його злиднях, а не з чогось віддаленого, фантастичного, з точки зору селянина, — довести, що ми йому вміємо допомогти, що комуністи в момент тяжкого становища розореного, зубожілого, тяжко голодуючого дрібного селянина йому зараз допомагають на ділі» (Т. 45.— С. 72.).

Що може іноді вийти, як не додумає хтось, хоч би він був окрвикоикомом. Вперше надруковано в газ. «Вісті ВУЦВК». — 1923.— 8 верес. Твір входив до збірки «Кому веселе, а кому й сумне» (1924), її перевидань (1925, 1927) та ін. У виданні 1956 р. «Твори в 2х томах» (т. 1) також «Привіті Привіті» (1957) було допущено помилку: в «епіграфі» зазначалося, що «Окрвиконком на Поділлі в 1924 році виробив був правила…». Звісно, в усмішці, дата публікації якої — 1923 p., мова могла йти про час дії цього ж таки 1923 року.