Розділ «Костянтин Москалець Нічні пастухи буття»

вітрині зі срібними причандалами.

             І тільки фіалка, що

обертається вкупі із тілом,

ще свідчить

про воздаяння рубінової крові,

ущерть налитої

до фіалу.

Аякже, вежа, добре обтесане каміння,

             переходи, балкони, ґалереї,

             вежа, покрита ґонтою, і висока,

             і, знову ж таки, самотня — між

             хмар, які течуть на північ, друзки

             двох-трьох вибухів сонця забутого,

             призабутої радості і вміння.

Задля того, щоб потім довше блукалося

             ґалереями, балконами, переходами

             від одного місячного сяйва до

             іншого.

— У розкинутих, як жінка, квітучих

             абрикосових галузках, що були