таур (2) «огидний, ненависний» — як у Саурон (від Таурон), Ґортаур.
тел- «закінчення, кінець, бути останнім» — як у телери.
тіл «вістря, ріг» — як у Танікветіл, Тіліон («Рогатий»); також у Келебділ — «Срібний Зубець» — назва однієї з гір Морії.
тін- «іскорка» (квенійське тінта — «викрешувати іскру», тінве — «спалах») — як у Тінталле; також у тіндоме — «зоряні сутінки» («Володар Перстенів», «Додаток D»), звідки тіндомерел — «дитя сутінків» — поетична назва солов’я (тінувіель синдарською). Воно трапляється також у синдарському ітілдін — «зоремісяць» — речовина, з якої було виготовлено механізми Західної брами Морії.
тін(д) «сірий» — яку Тінґол; квенійське сінда в синдари, Сінґолло (Сіндаколло: колло — «плащ»).
тір «стерегти, охороняти» — як у Мінас-Тіріт, палантіри, Тар-Палантір, Тіріон.
тол «шолом» — як у Дор-Куартол, Ґортол.
тол «острів», що стрімко піднімається над морем чи рікою, — як у Тол-Ерессеа, Тол-Ґален тощо.
тон «сосна» — як у Дортоніон.
торон «орел» — як у Торондор (Соронтар мовою квенья), Кіріт-Торонат. Квенійську форму, ймовірно, бачимо в назві сузір’я Соронуме.
тум «долина» — як у Тумґалад, Тумладен; квенійське тумбо (пор.: тумба-леморна Деревобородого — «глибока чорна долина», «Дві Вежі» III 4). Пор.: Утумно (Удун синдарською; Ґандалф у Морії назвав балроґа «Полум’ям Удуна») — так згодом називали глибоку долину в Мордорі поміж Моранноном і Гирлом Ізену.
тур «влада, панування» — як у Турамбар, Турін, Турґон, феантури, Тар-Міньятур.
уіал «сутінки» — як в Аелін-уіал, Ненуіал.
ур- «спека, бути гарячим» — як в уролокі; пор.: уріме й уруі — квенійська та синдарська назви восьмого місяця («Володар Перстенів», «Додаток D»). Споріднені з ним квенійське слово ауре — «сонячне світло, день» (пор.: клич Фінґона перед початком Нірнает-Арноедіаду) — та синдарське аур, яке у вигляді ор- префіксується до назв днів тижня.
фалас «берег, лінія прибою» (фалассе мовою квенья) — як у Фалас, Белфалас, а також Анфалас у Ґондорі. Пор.: Фалатар, фалатрими. Ще одним похідним від цього кореня було квенійське слово фалма— «(гребениста) хвиля», звідки фалмари, Мар-ну-Фалмар.
фарот походить од кореня зі значенням «полювання, переслідування»; у «Баладі про Леітіан» Таур-ен-Фарот понад Нарґотрондом називають «Мисливськими Пагорбами».
фауґ- «зяяти» — як в Анфауґлір, Анфауґліт, Дор-ну-Фауґліт.
феа «дух» — як у Феанор, феантури.
фін- «волосся» — як у Фіндуілас, Фінґон, Фінрод, Ґлорфіндел.
формен «північ» (мовою квенья) — як у Форменос; синдарський відповідник — форн (також фор, фород) — як у Форност.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сильмариліон» автора Толкін Джон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складові частини квенійських і синдарських власних назв“ на сторінці 9. Приємного читання.