банд «в’язниця, ув’язнення» — як в Анґбанд; від початкового мбандо, від якого походить квенійська форма Мандос (синдарське Анґбанд = квенійському Анґамандо).
бар «помешкання» — як у Бар-ен-Данвез. Прадавнє слово мбар (синдарською — бар, мовою квенья — мар) означало «дім», як для окремих осіб, так і для цілих народів, — а тому це слово часто трапляється у власних назвах місць, як-от Брітомбар, Дімбар (перша частина цього слова означає «сумний, похмурий»), Елдамар, Вал(і)мар, Віньямар, Мар-ну-Фамар. Марділ — ім’я першого Правлячого Намісника Ґондору — означає «відданий дому» (себто дому Королів).
барад «вежа» — як у Барад-дур, Барад-Ейтель, Барад-Німрас; форма множини — як у Емин-Берайд.
белеґ «могутній» — як у Белеґ, Белеґаер, Белеґост, Лаер Ку Белеґ.
браґол «раптовий» — як у Даґор-Браґоллах.
бретіл імовірно, означає «срібна береза»; пор.: Німбретіл — березові ліси в Арверніені, а також Фімбретіль — одна з дружин ентів.
бріт «гравій» — як у Брітіах, Брітомбар, Брітон.
вал- «сила» — як у валари, Валакірка, Валаквента, валараукари, Вал(і)мар, Валінор. Початково основою було бал-, що збереглось у синдарському балан, белайни (валари) та балроґ.
вен «діва», поширене закінчення — як у Елезвен, Морвен.
вінґ «піна, бризки» — як в Елвінґ, Вінґілот (тільки у цих двох назвах).
газод як у Газодронд (переклад назви Кгазад-дум) — так звуками синдарської мови було передано кгазади.
гауз «курган» — як у Гауз-ен-Арвен, Гауз-ен-Еллет тощо.
геру «володар» — як у Герумор, Герунумен; синдарське гір —як у ґоннгіррими, рогіррими, Барагір; гіріл — «володарка» — як у Гірілорн.
гім «прохолодний» — як у Гімлад (і Гімрінґ?).
гіни «діти» — як в еругіни (Діти Еру); Нарн і Гін Гурін.
гіт «імла» — як у Ґітаеґлір, Гітлум (також у Нен-Гітоел — озеро Андуіну). Гітлум — синдарська адаптація квенійського Гісіломе, адже саме так назвали цю територію нолдорські вигнанці (квенійське гісіе — «імла», пор.: гісіме — назва одинадцятого місяця, «Володар Перстенів», «Додаток D»).
гот «юрба, зграя» (практично завжди з негативним відтінком) — як у Тол-ін-Ґаурот; також у Лосс(г)от — Сніговик із Форохелу («Володар Перстенів», «Додаток А», І, ііі) та ґламготи — «галаслива зграя» — так називали орків.
г'ярмен «південь» (мовою квенья) — як у Гярментір; гар-, гарн-, гарад синдарською.
ґаер «море» — як у Белеґаер (і в синдарському ймені Оссе — Ґаерис). Вважають, що це слово походить від основи ґая — «трепет, страх» — і що так елдари назвали безкрає та жахливе Велике Море, коли вперше потрапили на його береги.
ґаур «вовкулака» (від кореня нґвав— «виття») — як у Тол-ін-Ґаурот.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сильмариліон» автора Толкін Джон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складові частини квенійських і синдарських власних назв“ на сторінці 2. Приємного читання.